Російська громадянська війна

Є ще один аспект війни. Це громадянська війна "русских против русских", яка почалась в Україні і в майбутньому перекинеться на Росію.
Це війна руських за цивілізаційний вибір в середині російськомовної спільноти. Частина російськомовних виступає за "європейський вибір", частина за ізоляцію і "євроазійський вибір".
Чому в Росії почалась з України?
Причин багато. Але основною є те, що Україна є країною з найбільшою російською діаспорою, якщо не враховувати суб’єктів Російської федерації.
В Україні поляризація поглядів на майбутнє російської спільноти досягла апогею завдяки постійному підігріванню цього питання ЗМІ, телебаченням.
Росія лише "підкинула дров у багаття" мирного діалогу про "цивілізаційний вибір" анексією АР Крим. 
Що заважало Росії запровадити статус закордонного росіянина, і почати виплачувати допомогу російськомовним в Україні у вигляді добавок до зарплат і пенсій?
Замість грошей Росія почала постачати в Донецьку та Луганську області зброю та боєприпаси.
Російськомовному населенню в Україні не потрібна зброя, їм потрібен мир і "трошки" російських грошей.

Якщо військовий конфлікт в Україні і називати громадянською війною, то це
російська громадянська війна.
В яку нажаль були втягнуті багато українців, ЗСУ, СБУ, МВС.
Прикро, що театром бойових дій цієї війни є територія України. 

Для чого українцям гинути на російській громадянській війні?


Саме тому, що це російська громадянська війна, багато розумних українців не хочуть воювати і вмирати за чужі інтереси. Згадайте Коцабу та тисячі українців, які уникають мобілізації, виїхали за кордон.
Але "українська влада" продовжує гнати українців на чужу війну.

Певний сенс у мобілізації є. Українці мають запобігти поширенню російської громадянської війни на захід. В цьому є основне завдання ЗСУ, МВС, СБУ.
Адже Росія не хоче щоб війна, яку вона розв’язала, поширилась на територію Росії. Вони вже збагнули неминучість цього. І намагаються перекинути власні проблеми на сусідню країну.

Як скоро пожежа громадянської війни перекинеться на Росію?

P.S. Звичайно не слід відкидати і війни українців з росіянами, яка триває вже 400 років, а практично й 1000 років. Але спроби внаслідок російської громадянської війни змінити конституцію України виглядають м’яко кажучі дивними.
Ось що пише про мінські домовленості Сергій Дацюк:
"Мінські домовленості" (а не "Мінські угоди") так правильніше називати тому, що вони від самого початку до сьогоднішнього дня залишаються поза державним правом та поза міжнародним правом. "Мінські домовленості" не зафіксовані документально правовим чином (на протоколі, меморандумі та комплексі заходів просто нема підписів перших осіб держав, вони не ратифіковані парламентом жодної країни, представники держав та квазідержавних утворень на переговорах не є уповноваженими за якоюсь нормою права, а щоб хоч якось відповідати нормам міжнародного права, ці домовленості мали би торкатись війни, але ні Росія, ні Україна не визнають війни між собою). Від перших осіб заявлено тільки Декларацію, де три Президенти та Канцлер говорять, що вони всього лишень підтримують Комплекс заходів з імплементації Мінських домовленостей, де саме і є вимога про зміну української Конституції (але в реальності підписів нема і під Декларацією). Голосування ж в Раді Безпеки ООН "Мінських домовленостей", продавлене Росією, надає цим угодам найвищого міжнародного статусу, але знову ж таки не покладає ані державну, ані персональну відповідальність за їх виконання НІ НА КОГО.
Ростислава Мартинюк про українсько-російські відносини у 2007:
Росіяни й зараз бояться демократії, щоб не розпастися. Тому-то росіяни сьогодні і без грунту під ногами, бо відрубують свої природні корені й намагаються причепити чужі, штучні. Вони липнуть до України, аби знайти втрачену рівновагу. І не розуміють, що шукати її потрібно в собі самих, адже фінно-угорська традиція - велика, красива, жива.
І та Росія, якщо вона є сьогодні, - це українське породження. Так само, як, приміром, Угорщина - німецьке, Фінляндія - шведське, Естонія - датське. Росія - наше породження. Ми надламали фінно-угорський світ і самоусунулися від його ладування. Ми не зробили того, що шведи, датчани, німці для своїх протеже - ми не створили росіянам структуру, яку вони могли б наповнити корінним фінно-угорським змістом. І це на нашій совісті. А тому, поки в Росії бродіння не закінчиться, у нас теж спокою не буде. Потрібно сприяти відтворенню фінно-угорської свідомості росіян, і тоді вони не Крим і Слобожанщину впорядковуватимуть, а себе самих. А від того і ми, і вони виграємо.

Коментарі