Програма реформ

У випадках коли задача дуже велика її розбивають на підзадачі і доручають різним командам.
Кожна область утворює власну команду реформаторів. 

Можна призначити 26 прем’єрів по одному в кожній області, кращого за підсумками року призначити головним прем’єр-міністром країни.
Робити так щороку. 

Буде величезна лавка запасних, кадровий резерв. Люди будуть здобувати досвід. Проводити реформи кожен в окремій області, на найнижчому рівні.
В реформах мають бути задіяні 60-80% населення України. Тоді буде результат.
Звичайний прийом з ІТ, коли задачу розбивають на менші і виконують одночасно.
Розробити простий алгоритм оцінки за показниками (середня зарплата в області, кількість створених робочих місць, величина іноземних інвестицій, тощо).


Самостійно провадить реформу судової, виконавчої, законодавчої влади. Вибудовує економічну стратегію.
Командам надаються повноваження, ресурси. Місцеві громади кожної з областей допомагають процесу. У разі потреби залучають спеціалістів з-за кордону, кращих фахівців з місцевого самоврядування.
Обласні Ради будуть відповідальні перед громадами своєї області за темп і напрямок реформ. За економічну ситуацію в області.

Кожна область утворює Конституційну асамблею (КА) для розробки Конституції України. 
Кілька разів на рік відбувається Конституційна асамблея України, яка впроваджує зміни до конституції, які розроблені обласними КА.

Для запуску програми проводиться загальнонаціональний або міцевий референдум. Питання референдуму затверджуються Верховною Радою. Якщо ВРУ не здатна ухвалити рішення протягом місяця можна запустити процес утворення Верховних Рад окремих або всіх областей України.


Звільністи всіх суддів. Зробіти посаду судді виборною. Суддями будуть ті, кого оберуть громади, громадяни. Внести відповідні зміни до національного законодавства. Вибори суддів відбуваються раз на 1-5 років залежно від бажання місцевої громади.

Відбувається націоналізація всіх активів в Україні, які коштують більше ніж 1 млн євро.
Стратегічні підприємства передаються в управління обласним радам.

Якщо людина створила підприємство, яке стало коштувати більше 1 млн євро, то воно передається у власність українського народу. Людина зберігає право керувати підприємством, розвивати його, призначати менеджмент.
Українці, які  передали свої підприємства вартістю більше 1 млн євро у власність народу України, отримують статус мільйонерів. Статус мільйонера дозволяє брати участь у конкурсі на призначення на посади голів областей, міністерств, відомств, національних підприємств (крім військових та спецслужб).

Всі корисні копалини, вода, ліси, інфраструктура, великі підприємства, компанії, тощо оголошуються власністю українського народу та його нащадків. Продаж іноземцям, іноземним компаніям та державам власності українського народу забороняється законом.

Щороку всі компанії, які належать українському народу, перераховують частину прибутку в Фонд українського народу. Кожного року прибуток з фонду виплачується всім українцям у рівних частинах.

Відбуватиметься загальноукраїнська конкуренція за окремих реформаторів та їх команди. Конкуренція реформ по всій території України. Найкращі зразки реформ будуть взірцем для інших областей, які зможуть провести реформи за прикладом інших. Відбуватиметься відкритий обмін думками, стратегіями, ідеями.

Вибори до ВРУ відбуваються на пропорційній основі. Людина, за яку проголосували 100 тис.(50 тис. як варіант) громадян стає народним депутатом. Голосування буде відкритим, кожен зможе побачити хто за кого проголосував.
У випадку місцевих виборів депутатами стають ті, за кого проголосували 10000 людей. Область сама визначає цю цифру.

Оптимальний варіант:
Найдієвішою і найефективнішою є система, коли люди самі організуються в сотні. Кожна сотня обирає отамана. Отамани обирають свого і т.д. На виході отримуємо нове суспільство з соціальними ліфтами, які відмінно працюють з низу суспільства аж до самого верху.

В такому випадку голосування в сотнях має бути відкритим на всіх рівнях. Всі будуть бачити хто кого і коли обрав. Сучасні інтернет-технології дозволяють це організувати.
Найпростіше запровадити цю технологію для чиновників вже цього року. Тоді всі чиновники просто оберуть собі керівництво аж до рівня міністра. 
Система має бути динамічною.
На нижніх щаблях перевибори мають відбуватись раз на місяць, на другому рівні раз на квартал, на третьому раз на рік, на четвертому раз на три роки і т.д.

На переобрання на всіх рівнях відводиться 5 діб. Сотня, яка за 5 днів не змогла обрати вибуває з участі у подальших виборах відповідного циклу.
Українці за кордоном теж беруть участь у виборах через електронну систему. Нащадки українців(діаспора) отримає можливість взяти участь у виборах. Вони будуть брати участь в усіх циклах виборів. Достатньо буде зареєструватись, підтвердити українське походження, отримати електронні ключі.

Коментарі