Метатеорія мовознавства

До певної мiри цим можна пояснити випадки непослiдовного ставлення теоретикiв до нових вiдкриттiв у порубiжних областях дослiдження людської мови- в нейролiнґвiстицi, етнолiнґвiстицi, лiнґвостратиграфiї, у галузях нової риторики, еристики, герменевтики, лiнґвоiнформатики, у нових дiлянках логiко-граматичних дослiджень мови. Однак традицiйний розгляд вiдповiдних порубiжних дисциплiн як неiстотних для “справжнього” мовознавства в дiйсностi приховує зростання труднощiв орiєнтацiї в теоретичнiй загальнiй картинi, що об’єктивно веде до збiднення образу сучасного стану науки про мову.
Актуальнiсть побудови метатеоретичної основи лiнґвiстичних знань зумовлена також потребами практики викладання мовознавчих дисциплiн i курсiв, для належної органiзацiї змiсту яких потрiбно здiйснити попереднiй розподiл прiоритетiв теоретичних конcтруктiв мовознавства, видiлити серед них наскрiзнi поняття рiзних ранґiв узагальнення та належним чином продемонструвати їхнi об’єднавчi можливостi. Нарештi, недостатня результативнiсть стiлькох прикладних методик викладання iноземних мов серед перших своїх причин має, як правило, теоретичну недосконалiсть або необґрунтованiсть пiдстав. З досвiду iнших наук вiдомо, що полiпшити практичнi дiї вдається не iнакше, як внаслiдок фундаментального теоретичного переосмислення вiдповiдної областi людської дiяльностi.
Таким чином, комплексне метатеоретичне дослiдження лiнґвiстичних знань, розгляд їх не просто як сукупностi певних вiдомостей, але як єдиного, пластично розчленованого iнформацiйного цiлого постає своєчасним i актуальним для теперiшнього стану науки про мову.
Запропонована в книзi єдина iнтеґральна метатеоретична концепцiя мовознавства задумана не як протиставлення всiм зiбраним масивам лiнґвiстичних знань, але як їх подолання (зняття, включення),- у тому числi це стосується й нових порубiжних областей лiнґвiстики.

Книга становить найповніший на сьогодні опис метатеоретичної наукової парадигми мовознавства, впорядкований за кількома провідними параметрами системно - операційного підходу. Як теоретичний підсумок сучасного стану знань про мову, монографія містить відомості і про зміст кожної лінґвістичної дисципліни, і про ступінь опрацьованості окремих дисциплін, і про актуальність конкретної дослідної тематики.

Метатеорія мовознавства Костянтин Тищенко 

Коментарі