Поляк і українець в 1906-1935 роках

1908 поляк заснував у Галичині Союз активної боротьби, у 1910 створив у Львові легальну воєнізовану організацію «Стрілецьку спілку»
1906 українець виїхав до Петербурга, де тоді працювала Державна дума, і взяв активну участь у діяльності Української Фракції, Українського Клубу

1914—1918 поляк командував бригадою, сформованою з поляків, яка у складі австрійської армії воювала на Східному фронті
1907-1914 українець один із організаторів та редакторів газети «Рада» (1906 рік) і часопису «Україна»
Початок Першої світової війни українець зустрів у своєму маєтку в селі Криворівня в Карпатах. Через воєнні дії він не зміг одразу вирушити до Києва.
1914 українця заарештували за звинуваченням у австрофільстві, шпигунстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців

1918 року поляк, посівши пост тимчасового керівника Польської держави, проводив агресивну політику стосовно Західно-Української Народної Республіки.
1917 українець голова Центральної Ради, в 1918 тікає з Києва до Житомира, потім повертається.

1920 року поляк став першим маршалом Польщі. Вів польсько-радянську війну 1920 року і уклав Ризький мирний договір 1921 року.
1919 українець виїхав до Кам'янця-Подільського, потім переїхав до Станіслава, у березні 1919 емігрував до Чехословаччини.

1926 року поляк за допомогою військових здійснив державний переворот
У 1926—1928 роках і з 1930 року — поляк прем'єр-міністр Польщі.
У вересні-жовтні 1930 за розпорядженням уряду поляка на окупованих Польщею українських землях силами армії і поліції було здійснено репресивні акції щодо українського населення, розраховані на придушення українського національно-визвольного руху.
1923 українець обраний академіком ВУАН, 1924 року з сім'єю переїхав до окупованого Києва
1924–1931 українець роках очолював історичні установи ВУАН
1931 року українець переїхав до Москви
1931 українця заарештували як «керівника Українського націоналістичного центру»


15 червня 1934 року поляк приймав у Варшаві міністра пропаганди Рейху Йозефа Геббельса
Наприкінці 1934 року українець відпочивав у одному з санаторіїв у м. Кисловодськ (нині РФ) і несподівано захворів на карбункул. Операцію з його видалення провів головний лікар місцевої лікарні, який хірургом не був.
Українець помер від сепсису (зараження крові) через три дні після операції. 


Отака доля українського і польського революціонерів.

Коментарі