Чому в країні так мало людей з великими амбіціями?

Чому в країні так мало людей з великими амбіціями?
Познайомився з 100 новими людьми за 3 місяці віком 25-50 років.
Дуже мало хто хоче змінити країну, досягти особистого успіху.
Може причинами є оточення, приземленість, застосування технологій "боротьби за виживання"?
Ми в СРСР і Україні останні 100 років жили "на зоні", коли все чуже.
В концтаборі, на зоні в людей інші інтереси ніж у вільному суспільстві.
Дитячий садочок, школа, держструктури, армія, приватні компанії, лікарні - всі підприємства і структури побудовані за принципом "зони". Тільки режим різний, десь суворіше, десь вільніше.


Спочатку людина має "втекти" з "зони", а тоді вже по краплі вичавлювати з себе раба.


І тільки тоді, коли людина отримує свободу, стає вільною в неї з'являється відчуття свого міста, своєї країни. Виникає бажання прикрашати і облаштовувати навколишній простір.

Коментарі