Українці і чужинці

#українці вважають не місцевих українців(з іншого села, міста, регіону) "чужинцями". Так є. Важко стати "своїм" у місці, де не жили твої батьки, діди, матері, баби.
В Києві це набуває радикальних форм "понаехали", коли чужинці переймають цю рису українців і хочуть здаватись більш українськими за самих українців.
Звичайно унітарна держава працює з цією рисою, намагається згладжувати конфлікти, веде певну пропагаду і виховання.
Але багато з нас у побуті радо вживає "донецькі", "галичани", "закарпатці", "вінницькі", "одесити", кримчане, тощо.
Певні регіони завжди радо плекали регіональну самосвідомість, часто це було викликано імперською політикою.
Так ще 100 років тому в творах, споминах часто можна зустріти "галичани", "наддніпрянці". Хто це вигадав? Інформаційні операції австрійців, поляків, русских? Звичайно вороги завжди вдало використовували цю слабкість, ваду українців. Але цілі нації живуть з цим, прийняли рису і використовують лише у внутрішніх справах. Наприклад саксонці, баварці в Німеччині. В Польщі теж є "Галичина". В Росії є новотвори "замкадиш" до "ліміти", "москвичів" радянської доби.
Навіть в США розрізняють техасців, каліфорнійців, чи ще когось.
Ці регіони голосують інакше на виборах, відмінно від решти країни.
Політикам, політологам, маркетологам відомо про регіональні відмінності, уподобання людей однієї країни, держави. Це не є таємницею. Просто варто прийняти, усвідомити і працювати з цим як з "данностью".
Коли Ви приймаєте дійсність, припиняєте боротись з очевидним, притлумлювати, то зможете опанувати методи та інструменти роботи з реальністю.

Коментарі